-
1 рука
бра́ть, взя́ть себя́ в \рукаки — бра́ти, узя́ти себе́ в ру́ки
взя́ть в \рукаки кого́ — узя́ти в ру́ки кого́, прибра́ти до ру́к кого
бы́ть (находи́ться) в \рука ка́х у кого — бу́ти в рука́х у ко́го
вести́ под \рукаки — вести́ попід (під) ру́ки
вы́бранить под серди́тую \рука ку — ви́лаяти спересе́рдя (під серди́ту годи́ну)
вы́дать на \рукаки что́ — ви́дати на ру́ки що
да́ть по \рука ка́м кому — да́ти по рука́х кому́
да́ть \рука ку на отсече́ние — да́ти ру́ку [собі́] відруба́ти (відтя́ти, на ві́друб)
держа́ть \рука ку чью — тягти́ ру́ку за ки́м, держа́ти ру́ку за ко́го, тягти́ сто́рону чию́
ему́ всё с \рука к сойдёт — йому́ все з рук зі́йде, йому́ все мине́ться
зло не большо́й \рука ки́ — невели́ке ли́хо
игра́ть в четы́ре \рука ки́ — муз. гра́ти в чоти́ри руки́
из \рука к ва́лится — з ру́к па́дає
из \рука к во́н [пло́хо] — вкра́й (аж на́дто) пога́но, препога́но
име́ть \рука ку где́ — ма́ти ру́ку (редко зару́ку,) де
как без \рука к без кого́-чего́ — як (мов, немо́в) без рук без ко́го-чо́го
мара́ть (па́чкать) \рука ки́ об кого́-что — паску́дити (пога́нити, каля́ти, брудни́ти) ру́ки об ко́го-що
мука́ пе́рвой \рука ки́ — бо́рошно (мука́) пе́ршого гату́нку
на́ \рука ку! — воен. на ру́ку!, напере́ваги!
на́ \рука ку кому́ — зру́чно (на ру́ку) кому́; на ру́ку кові́нька кому́, твоя́ руч ( тебе на руку)
на ско́рую (живу́ю) \рука ку — на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидку́ру́ч
не с \рука ки́, не \рука ка́ кому́ — не з руки́ (незру́чно, не рука́) кому́, неспосі́бно (не годи́ться, не го́же, не слід, не ли́чить) кому
обе́ими \рука ка́ми — обома́ рука́ми, обі́руч; обі́ручки, вобидвіру́ч
опусти́ть \рукаки — перен. опусти́ти ру́ки
от \рука ки́ — (писать, рисовать) руко́ю, від руки
передава́ть из \рука к в \рукаки (с \рука к на́ \рука ки) — передава́ти з рук до рук (з рук у ру́ки)
подде́лать \рука ку — ( о почерке) підроби́ти ру́ку
под \рука ко́й — ( иметь) напо́хваті, під руко́ю, під рука́ми; ( при случае) при наго́ді; ( негласно) негла́сно, тає́мно, секре́тно; ( между прочим) між і́ншим, побі́жно
попа́сться (попа́сть, подверну́ться) под \рука ку — тра́питися (потра́пити, попа́стися, нагоди́тися) під ру́ку
по \рука ка́м! — зго́да!
по \рука ка́м ходи́ть (гуля́ть) — ходи́ти по рука́х
прибра́ть к \рука ка́м — прибра́ти до [свої́х] рук
приложи́ть \рука ку к чему́ — прикла́сти ру́ку до чо́го ( подписать); прикла́сти ру́ку (докла́сти рук) до чо́го ( принять участие)
проси́ть \рука ки́ кого́ — проси́ти ру́ки кого́
\рука ка́ми — и
нога́ми — рука́ми й нога́ми, усіма́ чотирма́
с \рука ка́ми — и
нога́ми з — рука́ми й нога́ми
\рука ка́ не дро́гнет — рука́ не здригне́ться (не затремти́ть, не схи́бить, не зра́дить)
\рука ка́ не поднима́ется у кого́ — рука́ не підніма́ється (не підійма́ється) в ко́го
\рука ка́ о́б \рука ку — рука́ в ру́ку, пліч-о-пліч
идти́ о́б \рука ку с кем — іти́ під ру́ку з ким
\рукаки вверх! — ру́ки вго́ру (догори́)!
\рукаки опусти́лись (отняли́сь) у кого́ — перен. ру́ки впа́ли (опусти́лися) в ко́го (кому́)
\рукаки прочь от кого́-чего́! — ру́ки геть від ко́го-чо́го!
\рукаки че́шутся — ру́ки свербля́ть
\рука ко́й пода́ть — поблизу́; близе́нько, [як] па́лицею (диал. штихо́м) доки́нути (ки́нути), недале́ко ходи́ти
своя́ \рука ка влады́ка — погов. своя́ рука́ влади́ка
уда́рить по \рука ка́м — перен. переби́ти ру́ки
умы́ть \рукаки — уми́ти ру́ки
-
2 take
In1) захоплення, взяття; здобуття, одержання2) виручка; бариші; збір (театральний)3) розм. получка4) улов (риби)5) здобич (на полюванні)6) оренда (землі)7) орендована ділянка8) мед. вдале щеплення9) друк. урок складача10) кін. кінокадр, дубльgive and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)
IIv (past took; p.p. taken)1) брати; хапатиto take smb. by the hand — узяти когось за руку
to take smb. to one's arms — обнімати когось
2) захоплювати, оволодівати, завойовуватиto take prisoners — захоплювати (брати) в полон
3) ловитиto take smb. by surprise — захопити когось зненацька
to take smb. at his word — спіймати когось на слові
4) привласнювати; брати без дозволу6) користуватися; діставати; набувати; одержуватиto take a taxi — брати (користуватися) таксі
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день
7) вибирати8) купуватиto take tickets — купувати (брати) квитки
I take bread here — я купую (беру) хліб тут
9) вигравати10) юр. успадковувати11) видобувати; збирати12) сприймати; реагуватиto take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є
13) розуміти, тлумачитиto take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось
14) гадати, вважати15) охоплювати, оволодівати16) захоплювати; приваблювати17) мати успіх, ставати популярним18) записувати, реєструвати; протоколювати19) фотографувати, знімати20) виходити на фотографії21) використовувати як приклад22) уміщати23) чіплятися, застрявати; заплутуватися24) одружуватися; виходити заміж25):с.г. the cow took the bull — корова злучена
26) мед., с.г. прийматися; діяти27) споживати, приймати (їжу тощо)28) тех. тужавіти, тверднути29) їздити (на таксі тощо)30) орендувати; наймати31) запрошувати, наймати на роботу32) передплачувати (газету тощо)34) вступати (на посаду)38) набувати (вигляду, форми)39) переборювати, долати (перешкоди)40) відкривати (комусь таємницю)41) вивчати (ремесло тощо)42) вести (заняття тощо)to take the evening service — церк. правити вечерню
44) носити, мати розмір (ноги тощо)45) зазнавати (покарання, втрат тощо)46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)47) заразитися; захворіти48) піддаватися (обробці тощо)49) убирати, поглинати, усмоктуватиtake aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька
take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця
away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати
to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися
take down — а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)
take from — знижувати, ослабляти
take in — а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)
take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати
take on — а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь
take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)
take over — а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти
take to — а) звикнути (до чогось); б) удаватися (до чогось)
take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)
to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище
to take a drop — випити, підпити
to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом
to take courage — кріпитися, мужатися
to take to earth — а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися
to take fire — спалахувати, займатися
to take heart — мужатися; не занепадати духом
to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним
to take hold — а) схопити (щось — of); б) захоплювати, зацікавлювати
to take into account — брати до уваги (щось); зважати (на щось)
to take it easy — не поспішати, не напружувати сили
I take it that... — я гадаю, що...
to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось
to take oath — присягати, давати клятву
to take part in smth. — брати участь у чомусь
to take place — траплятися, відбуватися
to take possession of smth. — оволодіти чимсь
to take rise from smth. — виникати з чогось
to take root — пускати коріння, укорінюватися
to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником
to take smb. at his word — піймати когось на слові
to take the cake (biscuit) — розм. перевершити усіх
to take the chair — відкривати збори (засідання), головувати
to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину
to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани
* * *I [teik] n1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получкаgreat take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)
5) популярна пісенька, п'єса6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,7) пoлiгp. "урок" складача8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль9) мeд. пересадка ( шкіри)••give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка
II [teik] von the take — корисливий, продажний
(took; taken)1) брати; схопитиto take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]
to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку
to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку
to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.
to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку
to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками
to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей
to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі
to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло
to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями
take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу
take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу
take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати
2) захоплювати; опановувати, завойовуватиto take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)
to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених
he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити
a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан
to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину
to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька
to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу
pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів
3) привласнювати, брати ( без дозволу)who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує
he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить
he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати
they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку
his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг
4) користатися; одержувати; здобуватиto take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]
to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]
to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]
when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати
to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.
which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях
take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати
you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)
I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити
to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)
he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати
according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття
5) діставати, добуватиto take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати
to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти
6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]
how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє
take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує
I'll take it — добре, я згодний
I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися
to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.
I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик
to take a wager /a bet/ — йти на парі
to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати
take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!
7) сприймати, реагуватиto take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smthI can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйозtake it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони єto take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдитиto take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smthkindly — доброзичливо поставитися до чого-н.I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист8) розуміти; тлумачитиI take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати
I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати
to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.
your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися
to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає
I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]
let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим
take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!
we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити
9) охоплювати, опановуватиhis conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті
what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає
he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]
to be taken ill /bad/ — занедужати
10) захоплювати, захоплюватися; подобатисяto take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву
the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися
he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)
11) записувати, реєструвати, протоколюватиto take dictation — писати під диктування; писати диктант
12) знімати, фотографуватиto take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі
he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії
he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний
take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію
14) уміщатиthe typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату
15) вимагати; відніматиit takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння
it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу
this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей
it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку
it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати
it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти
it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити
it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком
she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати
wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся
he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)
a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині
16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях17) женитися; виходити заміжshe wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла
he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит
18) с.-х. прийматиthe cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]
19) прийматисяbefore the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося
the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися
the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися
20) починатися, розходитися, набирати силу21) aмep. схоплюватися, замерзатиthe pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися
22) ставати, робитисяto take sick — занедужати; приболіти
23) приймати (їжу, ліки)to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]
to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)
to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)
the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює
24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)
26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командуванняto take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)
to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)
to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком
to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]
take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)
to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору
to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію
30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона
31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)
to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)
32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось
to take the evening service — цepк. служити вечерню
34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати35) носити, мати розмір( ноги)36) зазнавати (покарання, втрати)37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти38) занедужати; заразитися ( хворобою)39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)40) вбирати, поглинати ( рідину)41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)42) to take to a place направлятися кудисьto take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]
he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]
to take across smth — перетинати щось, йти через щось
43)to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось
to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись
what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)
44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось
to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось
to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось
to take to one's bed — злягти, занедужати
47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось
to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось
to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось
to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось
to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось
51) рятувати щось, когось від чогось, когосьto take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось
to take smb off the job — відсторонити когось від роботи
52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послаблятиto take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось
55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когосьto take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)
56) to take smb through smth змусити когось зробити щосьto take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)
58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусьthe ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя
61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменникаto take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися
to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися
to take a run — розбігтися [порівн. *]
to take a jump /a leap/ — стрибнути
to take a leak — cл. помочитися
to take a look /a glance/ — глянути
just take a look at that — (ти) тільки глянь на це
to take a risk /a chance/ — ризикнути
to take (a) breath — вдихнути; перевести подих
to take an oath — дати клятву, заприсягтися
62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характерto take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу
to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)
to take place — траплятися, відбуватися
to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]
to take root — пустити корені, укоренитися
to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)
to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити
to take aim /sight/ — прицілюватися
to take counsel — радити; радитися
to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради
to take account — брати до уваги, враховувати
to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)
to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення
to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль
to take comfort — заспокоїтися, утішитися
to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати
take courage! — мужайся!, не бійся!
to take cover — сховатися; ховатися
to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок
to take warning — остерігатися; зважати на попередження
to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу
to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності
to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось
to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось
to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад
take and — aмep.; дiaл. взяти
I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові
to take a drop — випити, підвипити
to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого
to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]
to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир
to take the floor — виступати, брати слово
63) піти танцюватиto take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру
to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато
to take smth to pieces — розібрати щось
take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно
to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад
to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися
to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]
to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь
to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось
to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони
to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону
to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки
to take one's nook — змотати вудки, дати тягу
to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися
to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз
it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!
to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь
to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]
to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]
to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]
to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л
not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)
to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися
to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]
to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось
to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом
to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися
to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось
to take a load from /off/ one's feet — сісти
to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось
to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)
to take smb to task — див
task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]
64)to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи
to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом
to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось
to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески
to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою
take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див
time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!
-
3 take
I [teik] n1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получкаgreat take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)
5) популярна пісенька, п'єса6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,7) пoлiгp. "урок" складача8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль9) мeд. пересадка ( шкіри)••give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка
II [teik] von the take — корисливий, продажний
(took; taken)1) брати; схопитиto take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]
to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку
to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку
to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.
to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку
to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками
to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей
to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі
to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло
to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями
take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу
take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу
take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати
2) захоплювати; опановувати, завойовуватиto take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)
to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених
he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити
a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан
to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину
to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька
to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу
pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів
3) привласнювати, брати ( без дозволу)who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує
he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить
he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати
they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку
his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг
4) користатися; одержувати; здобуватиto take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]
to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]
to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]
when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати
to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.
which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях
take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати
you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)
I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити
to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)
he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати
according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття
5) діставати, добуватиto take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати
to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти
6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]
how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє
take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує
I'll take it — добре, я згодний
I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися
to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.
I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик
to take a wager /a bet/ — йти на парі
to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати
take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!
7) сприймати, реагуватиto take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smthI can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйозtake it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони єto take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдитиto take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smthkindly — доброзичливо поставитися до чого-н.I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист8) розуміти; тлумачитиI take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати
I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати
to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.
your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися
to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає
I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]
let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим
take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!
we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити
9) охоплювати, опановуватиhis conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті
what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає
he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]
to be taken ill /bad/ — занедужати
10) захоплювати, захоплюватися; подобатисяto take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву
the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися
he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)
11) записувати, реєструвати, протоколюватиto take dictation — писати під диктування; писати диктант
12) знімати, фотографуватиto take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі
he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії
he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний
take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію
14) уміщатиthe typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату
15) вимагати; відніматиit takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння
it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу
this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей
it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку
it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати
it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти
it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити
it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком
she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати
wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся
he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)
a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині
16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях17) женитися; виходити заміжshe wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла
he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит
18) с.-х. прийматиthe cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]
19) прийматисяbefore the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося
the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися
the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися
20) починатися, розходитися, набирати силу21) aмep. схоплюватися, замерзатиthe pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися
22) ставати, робитисяto take sick — занедужати; приболіти
23) приймати (їжу, ліки)to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]
to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)
to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)
the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює
24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)
26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командуванняto take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)
to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)
to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком
to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]
take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)
to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору
to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію
30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона
31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)
to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)
32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось
to take the evening service — цepк. служити вечерню
34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати35) носити, мати розмір( ноги)36) зазнавати (покарання, втрати)37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти38) занедужати; заразитися ( хворобою)39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)40) вбирати, поглинати ( рідину)41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)42) to take to a place направлятися кудисьto take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]
he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]
to take across smth — перетинати щось, йти через щось
43)to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось
to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись
what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)
44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось
to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось
to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось
to take to one's bed — злягти, занедужати
47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось
to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось
to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось
to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось
to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось
51) рятувати щось, когось від чогось, когосьto take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось
to take smb off the job — відсторонити когось від роботи
52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послаблятиto take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось
55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когосьto take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)
56) to take smb through smth змусити когось зробити щосьto take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)
58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусьthe ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя
61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменникаto take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися
to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися
to take a run — розбігтися [порівн. *]
to take a jump /a leap/ — стрибнути
to take a leak — cл. помочитися
to take a look /a glance/ — глянути
just take a look at that — (ти) тільки глянь на це
to take a risk /a chance/ — ризикнути
to take (a) breath — вдихнути; перевести подих
to take an oath — дати клятву, заприсягтися
62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характерto take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу
to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)
to take place — траплятися, відбуватися
to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]
to take root — пустити корені, укоренитися
to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)
to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити
to take aim /sight/ — прицілюватися
to take counsel — радити; радитися
to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради
to take account — брати до уваги, враховувати
to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)
to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення
to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль
to take comfort — заспокоїтися, утішитися
to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати
take courage! — мужайся!, не бійся!
to take cover — сховатися; ховатися
to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок
to take warning — остерігатися; зважати на попередження
to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу
to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності
to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось
to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось
to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад
take and — aмep.; дiaл. взяти
I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові
to take a drop — випити, підвипити
to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого
to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]
to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир
to take the floor — виступати, брати слово
63) піти танцюватиto take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру
to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато
to take smth to pieces — розібрати щось
take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно
to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад
to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися
to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]
to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь
to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось
to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони
to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону
to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки
to take one's nook — змотати вудки, дати тягу
to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися
to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз
it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!
to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь
to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]
to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]
to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]
to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л
not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)
to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися
to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]
to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось
to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом
to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися
to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось
to take a load from /off/ one's feet — сісти
to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось
to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)
to take smb to task — див
task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]
64)to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи
to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом
to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось
to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески
to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою
take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див
time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!
-
4 идти
и Итти1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.* * *1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)[де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го
де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що
[ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)
иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́
\идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить
\идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)
\идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)
\идти ти́ на что — іти́ на що
идёт снег — іде́ (па́дає) сніг
на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що
не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить
разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб
2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́тидни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)
3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники
4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися -
5 ладный
1) добрий, гарний, хороший, ладний; (годный) годящий, при[з]датний, спосібний до чого; (удобный) вигідний. -ден ли тебе этот нож? - чи придатний (годиться, на руку) тобі цей ніж? Кафтан не -ден - каптан не в міру (не до міри). Скрипки не -ны - скрипки не настроєні в лад (до ладу). Будь ты не -ден! - безголов'я на тебе! а бодай тобі (тебе)! бодай тобі лихо;2) (покладистый) згодливий, несперечливий, лагідний.* * *1) до́брий, га́рний; ла́дний2) (ловкий, складный) га́рний, скла́дний, згра́бний3) ( дельный) спра́вний, солі́дний4) (дружный, согласованный) дру́жний, уго́джений, упого́джений -
6 набивать
набить1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.* * *несов.; сов. - наб`ить1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти\набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу
\набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба
\набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)
\набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги
\набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́
\набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися
\набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку
\набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову
\набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́
2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́ -
7 пойти
1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.* * *1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́2) ( начать) поча́ти; піти́3) ( начаться) поча́тися; піти́ -
8 принимать
принять1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.* * *несов.; сов. - прин`ять1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти2) ( брать) бра́ти, взя́ти\принимать уча́стие — (в чём) бра́ти, взя́ти у́часть (в чо́му); (в ком) турбува́тися, потурбува́тися (про ко́го, за ко́го и ким)
3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \приниматьме́ры — вжива́ти, вжи́ти за́ходів
-
9 Напрактиковывать
напрактиковать кого напрактиковувати, напрактикувати, вимуштровувати, вимуштрувати, намуштровувати, намуштрувати, (о мног.) понапрактиковувати и т. п. кого. Напрактикованный - напрактикований, вимуштруваний, намуштрований, понапрактиковуваний и т. п. -ться -1) (стр. з.) напрактиковуватися, бути наприковуваним, напрактикованим, понапрактиковуваним и т. п.;2) (возвр. з.) напрактиковуватися, напрактикуватися, намуштровуватися, намуштруватися, наламуватися, наламатися и наломлюватися, наломитися, набивати, набити руку до чого, (о мног.) понапрактиковуватися и т. п. [Тепер я вмію це й без тебе: намуштрувався (Звин.). Попереду мені важко було говорити по-панському, а тепер наламавсь (Звин.). Читаю швидко вже: трошки набив руку (Крим.)]. Напрактиковавшийся - що напрактикувався, напрактикований и т. п. -
10 эль
Iрука ВН-У, Г-СК, Кб.; ағу алдым элиме ичмеге я взяв у руки отруту, щоб випити СБ; эль алыш- тиснути руки один одному, здороватися за руку БТ, Г, СЛ; элин хырылсын щоб тобі руки вломилися СК; элиннен вер, айағыннан вар да ал дай руками, а забирай ногами СГ; эльнен сачар эт'еннер сіяли руками СЛ; эльнен хах- махати рукою К; элиндэн тутту узяв його за руку СЛ; эль чарпышразом плескати в долоні СЛ; … ӧзӱ элине т'итсин нехай кінь біжить своєю волею (не підганяй) К; див. элиачых, эльвер-, эльйазы.IIлюди, народ, чужі люди СБ, СМ-СК; эль холундан тойум йохтур з чужої руки ситим не будеш П; эльлере вердим сени віддав тебе іншим людям СМ, СК; элин карысы чужа жінка М; энди балларын элине хал тепер лишайся на руках у дітей М; эльдэн эле д'идэр намы Тифлизин Г, СК, т'итэр эльдэн эле намы Тифлизин СЛ по всіх країнах шириться слава Тифліса; эль гӧзӱ йарых версе (йди), т'имсе"вай, гӧзӱм",— дэмез эди якби людські очі давали світло, то ніхто не казав би"ой, мої очі" СГ; эль кӧзӱнҗе айтылған лахырды слова, сказані про людське око СБЧ; ғурбет эли Г, СЛ, ғурбет эль СК чужина. -
11 изувечивать
изувечить збезвічувати, збезвічити, обезвічувати, обезвічити, зувічувати, зувічити (Кот.), скалічувати, скалічити кого. [Не лізь, бо я тебе геть збезвічу (Херсонщ.). Дуже лютий був… безневинно чоловіка було обезвічить (Основа)]. Изувеченный - збезвічений, обезвічений, скалічений, скалічілий, зувічений, увічений. [А які, було, сердешні козаки лежать у степу або в лісі, увічені та поранені! (Стор.). Андрій здіймав скалічену руку (Коцюб.)].* * *несов.; сов. - изув`ечитькалі́чити, покалі́чити, скалі́чувати, скалі́чити; ( уродовать) ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити -
12 козырь
1) (в карт. игре) козир (-ря), ув.-соб. козиряччя, (открытый) світка. [До всякої масти козир (Номис). У тебе було саме козиряччя (Яворн.). Світка - туз (Звин.)]. Старшие - ри - старші (більші) козирі. Что -ри? - що козир? що світить? Ходить, пойти с -рей - см. Козырять, Козырнуть 1. Быть -рем - бути козирем, світити. [Що світить? - Червова шістка (Звин.)]. Открывать, открыть (вскрывать, вскрыть) -зырь - світити козиря, висвічувати, висвітити що, яку масть, яку карту. Выменять -зырь - висвітити що (Сл. Ум.). Свои -ри (игра) - віз (р. воза), візок (-зка). Это ему -зырь в руки - це на його млин вода, це йому на руку ковінька;2) козир (-ря), зух (-ха), козак (-ка), бравий, жвавий, голінний, моторний, сміливий. -зырь-девка - козир-дівка (Квітка). [А дівка-ж то собі й козир! (Федьк.)]. Ходить -рем - (півнем) козиритися, хизуватися, кукурічитися. [Коло дівки парубонько півнем козириться (Чуб.)]. Смотреть -рем - козирем дивитися, козиритися, мати бравий вигляд (-ду);3) (навес над дверью, окном и т. п.) дашок (-шка), маркіза;4) (в обуви) козир, верх (-ху) (перед(к)ів);5) (патроны нашитые на черкеске) гузирі (-рів);6) (головка полоза в санях) скорс (-са), головка.* * *ко́зир, -я; ( козырная карта) кози́ркаходить ко́зырем — перен. ходи́ти ко́зирем, [пі́внем] козири́тися
-
13 корчить
скорчить1) (что) корчити, скорчити, (загибать, фамил.) коцюбити, скоцюбити, кандзюбити, скандзюбити, (о мн.) покорчити, покоцюбити, покандзюбити що. [Хлопці сиділи, постолики корчили (Грінч. III)];2) (безлично: сводить судорогой) корчити, скорчити, судомити, зсудомити, судити, зсудити, розсудити, коцюрбити, скоцюрбити, кандзюбити, скандзюбити, конозити, сконозити, (о мн.) покорчити, посудомити, покоцюрбити, покандзюбити, поконозити кого. [Відьму щоб корчило і ломило (Чуб. I). Щоб тобі ноги посудомило (Прилуцьк. п.). А бодай тебе розсудило (Звин.). Судорга судить руку (Борзенщ.)]. -чит его (в припадке) - його б'є, корчить (в нападі хвороби);3) (кого что из себя) удавати, удати, корчити, скорчити, строїти, ламати з себе кого, що. [Удає з себе пана (Сл. Ум.)]. -чить дитя - вдавати дитину, дитинитися. -чить старика - вдавати старого, старувати. -чить рожи - викривлятися, кривитися, викривитися, міни виробляти. -чить казанскую сироту - прибіднятися старця співати; біднитися - мов з татарської неволі втік. Скорченный - скорчений, скоцюблений, скандзюблений.* * *1) безл. ко́рчити, судо́мити, скру́чувати\корчить грима́сы (ро́жи, ми́ны) — криви́тися, викривля́тися, виробля́ти міни
2) ( прикидываться) ко́рчити; удава́ти, стро́їти -
14 молчать
малчивать1) мовчати, німувати, (образно) мовчанку справляти, у мовчана грати(ся). [Тільки свекруха все лається, а ми всі мовчимо, слова за день один до одного не промовимо (Грінч.). Аж подумати гірко, як ота людина гарна зникла німуючи з-посеред миру божого (Куліш). А я було чую, та вже німую (Кониськ.). Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє (Мирн.) І знов почали ми у мовчана грати, журимось (Г. Барв.)]. Упорно -чать - уперто мовчати, уст не розімкнути. -чит, словно воды в рот набрал - мовчить, як риба (як німий), мовчить ні пари з уст. Заставлять, заставить -чать кого - змушувати, змусити мовчати кого, (образно) зав'язати язика кому; срв. Замолчать 2. [Людям язика не зав'яжеш (Номис)]. -чи! -чите! -чать! - мовчи! мовчіть! цить! цитьте! тихо! [Мовчи, глуха, - менше гріха! (Приказка). Цить, не плач, дасть мати калач (Номис). Ой, цитьте та мовчіте, та нікому не кажіте! (Пісня)]. -чи да ешь! - мовчи та диш! (Приказка). Законы -чат относительно этого обстоятельства - закони нічого не кажуть що-до цієї обставини (не передбачають цієї обставини). Молчащий - що (хто) мовчить, мовчущий. [Бере за руку мовчущого з дива диякона і веде у дім (Л. Укр.)]. -ться - мовчатися. [Мовчалося. Невесело виглядав степ і гнітив настрій (Леонт.)]. Тебе таки не -тся - тобі таки не мовчиться.* * *мовча́ти\молчать! — мовчи́!, мовчі́ть!, замо́вкни!, замовкніть!; цить!, ци́тьте!
-
15 наводить
навести и навесть1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.* * *несов.; сов. - навест`инаво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти\наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика
\наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку
\наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум
\наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту
\наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
\наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́
\наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху
-
16 о
I. или об и обо пред.1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!* * *I предл.; тж. об, обо1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, обII межд.1) о2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой -
17 подниматься
и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.* * *несов.; сов. - подн`яться1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти -
18 попадать
I. попадати.II. попасть1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.* * *I поп`адать1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти3) ( упасть много раз) попа́датиII попад`атьнесов.; сов. - поп`асть1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися5)попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)
где попа́ло — аби́де, бу́дь-де
как попа́ло — аби́як, бу́дь-як
како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й
кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого
что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́
куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить
чем [ни] по́падя — будь-чим
-
19 приводить
привести и привесть1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -1) приведений, припроваджений;2) доведений, при(з)ведений;3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;4) арифм. - зведений.* * *несов.; сов. - привест`и1) приво́дити, привести́ и поприво́дити2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що
привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що
приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду
приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір
привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним
приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище
приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти
4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що
5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)
привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом
6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же
не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́
приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог
не привёл слу́чай — не довело́ся
привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти
привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву
привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку
-
20 прикидывать
прикидать и прикинуть1) что к чему (прибросать) - прикидати, прикинути, (о мн.) поприкидати що до чого; см. Прибрасывать. [Прикидати землю до огорожі, до стіни, до дерева];2) что кому, к чему (прибавлять) - прикидати, прикинути, докидати, докинути, накидати, накинути що кому, що до чого; срв. Прибавлять. [Довідавшись, що земля подорожчала, прикинули й собі по карбованцю на десятині (Грінч.). Купила в його дві сотні огірків, так він мені десяток докинув без грошей (М. Грінч.). Підкинь дров у піч]. Дёшево даёшь, -кинь хоть рублик - дешево даєш, накинь (прикинь) хоч карбованчика. -кинуть кому ребёнка (подбросить) - підкинути кому дитину;3) кому что (забраковать) - прикидати, прикинути. [Кравчиха погано сукню пошила, так я їй і прикинула. Попрохала мене хустку купити, а тоді й прикинула мені: «не така» каже (М. Грінч.)];4) что (примерять) - прикидати, прикинути, приміряти, примірити що. [А прикинь-но свитину, чи не вузька на тебе];5) что на вес (проверять) - прикидати, прикинути, приважувати, приважити, (на счёт, на меру: проверять, рассчитывать) прикидати, прикинути що. [Прикинув на руку (на око) - ні, не буде трьох хунтів. Приважує на руці, мов силу в йому зна (Квітка). Щось обмірковував, прикидав, обраховував (Коцюб.)]. -кинь на счотах, много ли всего будет - прикинь-лиш на рахівниці, чи багато буде. Прикинутый - прикинутий, докинутий.* * *I несов.; сов. - прикид`ать( прибрасывать) прикида́ти, прики́датиII несов.; сов. - прик`инуть1) ( прибавлять) підкида́ти и підки́дувати, підки́нути, прикида́ти, прики́нути, докида́ти, доки́нути2) ( примерять) приміря́ти и примі́рювати, приміря́ти; прикида́ти, прики́нути3) (приблизительно определять; соображать) прикида́ти, прики́нути
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Банан тебе в руку! — Жарг. мол. 1. Выражение отказа кому л. в чём л. 2. Бран. Выражение негодования в чей л. адрес. Максимов, 24 … Большой словарь русских поговорок
Фак тебе в руку! — Ирон. выражение несогласия с кем л., отказа что л. сделать, недовольства, общего отрицательного отношения к собеседнику. От фак 2 … Словарь русского арго
Играть на руку — кому. СЫГРАТЬ НА РУКУ кому. Разг. Косвенно помогать, содействовать кому либо (обычно противной стороне) в чём либо. Как это воздержался? Ты комсомолец, демобилизованный красноармеец? Собираешься служить в красной милиции и воздерживаешься от… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Сыграть на руку — ИГРАТЬ НА РУКУ кому. СЫГРАТЬ НА РУКУ кому. Разг. Косвенно помогать, содействовать кому либо (обычно противной стороне) в чём либо. Как это воздержался? Ты комсомолец, демобилизованный красноармеец? Собираешься служить в красной милиции и… … Фразеологический словарь русского литературного языка
НА РУКУ — что кому быть, оказаться; пойти Кстати, хорошо, выгодно, удобно, удачно. Подразумеваются обстоятельства, которые, будучи неблагоприятными, могут тем не менее способствовать достижению определённых целей. Имеется в виду, что событие (p) оказалось… … Фразеологический словарь русского языка
Ближе, Господь, к Тебе (гимн) — … Википедия
Ты — мне, я — тебе! (фильм) — «Ты мне, я тебе!» Жанр Комедия Режиссёр Александр Серый Автор сценария Григорий Горин, Александр Серый В главных ролях Леонид Куравлев, Валерий Носик, Роман Ткачук, Юрий Мед … Википедия
Ты - мне, я - тебе (фильм) — «Ты мне, я тебе!» Жанр Комедия Режиссёр Александр Серый Автор сценария Григорий Горин, Александр Серый В главных ролях Леонид Куравлев, Валерий Носик, Роман Ткачук, Юрий Мед … Википедия
Ты — мне, я — тебе (фильм) — «Ты мне, я тебе!» Жанр Комедия Режиссёр Александр Серый Автор сценария Григорий Горин, Александр Серый В главных ролях Леонид Куравлев, Валерий Носик, Роман Ткачук, Юрий Мед … Википедия
Дать руку и сердце — кому. Устар. Согласиться вступить в супружеские отношения, в брачный союз. [Ниса:] Я тебе, Валерьян, даю мою руку, а с сею рукою даю тебе и сердце моё (Сумароков. Опекун) … Фразеологический словарь русского литературного языка
Прости, хочу на тебе жениться — Scusa ma ti voglio sposare … Википедия
